Запобігання і протидія насильству та жорстокому поводженю дітьми.

Огляд Постанови КМУ

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 №1513 затверджено Порядок реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми (далі – Порядок). Цей нормативний акт є стратегічним документом, що встановлює єдиний, чітко регламентований та обов’язковий до виконання алгоритм дій для широкого кола установ, які працюють з дітьми, зокрема й для закладів освіти. Порядок є нормативною основою для розробки кожним суб’єктом відповідного власного внутрішнього положення, яке має не лише визначати невідкладне та ефективне реагування на інцидент, а й стимулювати превентивну роботу в закладі. У цій статті ми підготували огляд ключових норм Порядку, що визначають механізм розгляду випадків та шляхи захисту дитини, яка опинилась в складній життєвій ситуації.

Первинне реагування: невідкладні дії та обов’язки працівників закладу освіти

Від швидкості, злагодженості та правильності дій після виявлення випадку насильства  безпосередньо залежить безпека дитини, можливість надання їй своєчасної допомоги та ефективність подальшого розслідування й притягнення винних до відповідальності. Порядок встановлює чіткий розподіл обов’язків між працівниками та керівництвом закладу освіти:

Обов’язки керівника закладу освіти

На керівника покладається як організаційна, так і оперативно-тактична відповідальність за реагування на випадки насильства:

Загальні організаційні заходи:

• затвердження та оприлюднення внутрішнього положення про запобігання насильству;
• формування складу постійно діючої комісії з розгляду випадків насильства за погодженням зі службою у справах дітей;
• організація систематичного інформування персоналу щодо видів, ознак насильства та порядку реагування;
• забезпечення розгляду усіх заяв та повідомлень про насильство протягом однієї доби з моменту їх надходження.

Дії у разі виявлення ознак насильства:

• Невідкладно, у строк, що не перевищує трьох годин, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції та службу у справах дітей про виявлений випадок, одночасно інформуючи територіальний орган Нацсоцслужби та Державну службу у справах дітей.
• Скликати засідання комісії з розгляду випадку не пізніше ніж протягом трьох робочих днівз дня отримання повідомлення.

Обов’язки працівника закладу освіти

У разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною, будь-який працівник закладу освіти зобов’язаний виконати три невідкладні дії:

• Вжити заходів для припинення насильства чи жорстокого поводження, щоб негайно убезпечити дитину.
• Надати домедичну допомогу (за потреби) та викликати бригаду екстреної медичної допомоги.
• Невідкладно повідомити органи Національної поліції, керівника суб’єкта, а також батьків або законних представників дитини (за винятком випадків, коли вони є ймовірними кривдниками).

Особливі випадки

Порядок передбачає алгоритми дій у нестандартних ситуаціях для унеможливлення конфлікту інтересів та забезпечення безперервності процесу реагування. Якщо підозрюваним у вчиненні насильства є сам керівник закладу освіти, будь-який працівник, батьки чи свідки зобов’язані повідомити про це безпосередньо засновнику установи. У такому випадку засновник перебирає на себе обов’язки керівника щодо повідомлення уповноважених органів та скликання засідання комісії.

У разі тимчасової відсутності керівника (наприклад, через хворобу чи відпустку) всі його обов’язки щодо реагування на випадки насильства, виконує засновник закладу освіти або відповідний орган управління, якому він підпорядковується.

Комісія з розгляду випадків насильства: склад, повноваження та процедура роботи

Комісія з розгляду випадків насильства є ключовим інструментом для об’єктивного, неупередженого та комплексного з’ясування обставин інциденту. Її мета полягає не лише в реагуванні на конкретний випадок, але й у виявленні системних причин, що призвели до нього, та розробці заходів для запобігання насильству в майбутньому.

Порядок встановлює чіткі вимоги до складу комісії:

• Мінімальна кількість: не менше п’яти осіб.
• Обов’язкові представники: працівники закладу освіти (зокрема, практичний психолог та соціальний педагог), а також представники служби у справах дітей, надавача соціальних послуг та уповноваженого підрозділу Національної поліції (за згодою).
• Конфлікт інтересів: до складу комісії не може входити особа, щодо якої надійшло повідомлення про вчинення насильства. Будь-який член комісії зобов’язаний негайно повідомити про наявність конфлікту інтересів.

Для забезпечення ефективної роботи у Порядку чітко визначено ролі членів комісії: 

• Голова комісії – організовує роботу комісії, визначає функціональні обов’язки членів, забезпечує дотримання строків та процедур, визначає порядок денний, моніторить ефективність заходів.
• Секретар комісії – забезпечує підготовку засідань та матеріалів, веде протокол засідання за встановленою формою (Додаток 1 до Порядку). Це основний підсумковий документ внутрішнього розслідування, де фіксується підстава для засідання, список присутніх, хід розгляду справи та, найголовніше, ухвалені рішення. У протоколі деталізуються потреби сторін, рекомендовані соціальні та психологічні послуги, заходи для усунення причин насильства та рекомендації для персоналу і батьків.
• Члени комісії – ознайомлюються з матеріалами, надають пропозиції, беруть участь у голосуванні, виконують доручення голови.

Порядок чітко розмежовує завдання, які має виконати комісія, та права, якими вона наділена для їх виконання:

Завдання комісії:

• Збір інформації щодо обставин випадку (пояснення сторін, свідків).
• Оцінка потреб сторін насильства у соціальних та психолого-педагогічних послугах.
• Надання рекомендацій щодо проходження спеціальних програм для кривдників, потерпілих та свідків.
• Підготовка пропозицій щодо вдосконалення внутрішніх положень про протидію насильству.
• Моніторинг виконання власних рекомендацій.

Права комісії:

• Оцінювати потреби сторін в отриманні послуг та забезпечувати їх надання.
• Рекомендувати проходження корекційних програм.
• Визначати причини, що призвели до насильства, та заходи для їх усунення.
• Надавати рекомендації працівникам суб’єкта та батькам дитини.

Процедура роботи та прийняття рішень

У Порядку чітко регламентована процедура роботи комісії:

• Формат засідань: можуть проводитися очно, дистанційно або у змішаному форматі для забезпечення оперативності.
• Правомочність: засідання є легітимним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини складу комісії.
• Прийняття рішень: рішення ухвалюються відкритим голосуванням більшістю голосів від затвердженого складу комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови комісії.
• Документування: секретар веде протокол засідання , що є основним фіксуючим документом.
• Залучення сторін: до засідання можуть бути залучені батьки (якщо не є кривдниками), свідки та інші особи, які зобов’язані дотримуватися принципу конфіденційності.
• Строки розгляду: загальний строк опрацювання повідомлення комісією та виконання нею своїх завдань не має перевищувати 10 робочих днів.

Особлива увага в Порядку приділяється установам із цілодобовим перебуванням дітей (інтернатні заклади, дитячі будинки тощо), де ризики насильства можуть бути вищими через потенційну ізоляцію та залежністю від персоналу. У документі визначено додаткові вимоги щодо функціонування спеціально облаштованих місць для безпечного та конфіденційного повідомлення про насильство, а також посилені вимоги до строків та процедури інформування уповноважених органів.

Після отримання повідомлення від установи в дію вступає багаторівнева система державних органів, основною метою якої є негайне забезпечення фізичної та психологічної безпеки дитини, надання їй комплексної допомоги та проведення всебічної оцінки ситуації. Важливо, що у разі підтвердження інформації про насильство, забезпечується обов’язкове відсторонення керівника та працівників, підозрюваних у його вчиненні, від виконання обов’язків.

Ключові ресурси підтримки

Порядок не лише детально регламентує дії, але й надає перелік основних гарячих ліній та служб, інформація про які має бути доступною для дітей у закладах освіти:

• Національна гаряча лінія для дітей та молоді – 116 111 або 0 800 500 225
• Урядова гаряча лінія з протидії насильству – 15-47
• Національна поліція – 102
• Система надання безоплатної правничої допомоги – 0 800 213 103
• Гаряча лінія з протидії домашньому насильству – 0 800 500 335 або 116 123
• Лінія довіри Міжнародного благодійного фонду «Українська фундація громадського здоров’я» – (093) 795-34-53, (099) 366-63-45, (099) 366-63-58, (093) 795-31-06
• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини – 0 800 50 17 20

Порядок реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми є комплексним та деталізованим механізмом, що встановлює чітку персональну та інституційну відповідальність на всіх рівнях – від працівника установи до центральних органів виконавчої влади. Він створює єдиний стандарт дій, спрямований на забезпечення найвищих інтересів та безпеки дитини, невідкладне надання їй допомоги та запобігання подібним випадкам у майбутньому.