Get Adobe Flash player

День Чорнобильської трагедії

В День Чорнобильської трагедії учні групи № 17К розглянули цю жахливу подію через призму часу, подій і людей.

Вони звернулися до Олеся Гончара, який писав: «Чорнобиль став зловісним знаком щонайсильніших саморуйнівних дій людини, найдраматичнішою поразкою в її такому нерозумному протиборстві з природою. Явившись під знаком біблійної «звізди Полин», той чорний Чорнобиль став якщо й не розплатою, то найсерйознішою пересторогою нашому варварству, технократичній сваволі…

Відомо, що застережень не бракувало. Геніальний  Вернадський, перший президент Української академії, мандруючи замолоду рідними краями, опинившись десь на берегах Прип`яті, в дрімучих пущах Полісся, нібито зізнався друзям, що відчував у цих місцях якийсь незрозумілий, майже містичний жах і жартома пояснював свій стан: а чи не зачаїлася десь тут нечиста сила? Чи ж не дивно, що саме в цих місцях, які чимось стривожили вченого, насторожили його інтуіцію, згодом якраз і спорудили блоки Чорнобильської АЕС? Ну, хай то легенди… Але ж набагато пізніше академік Капіца вже цілком серйозно застерігав, аби атомні станції не висувати в гуcтонаселенні регіони країни.

Голос здорового глузду, голос далекоглядної, войстину гуманістичної науки, проте, не був почутий, переважила наука інша, технократична, покірна відомствам, що пішла на змову із бюрократією, не обтяжуючи себе, звісно, почуттям відповідальності перед людиною та її майбутнім».

На даний момент 13 гостей на сайті