Get Adobe Flash player

Засідання методичної комісії викладачів гуманітарного циклу та соціально-економічних дисциплін


10 грудня  2012 року відбулося засідання методичної комісії викладачів гуманітарного циклу та соціально-економічних дисциплін, на якому викладачі обмінювались досвідом (творча лабораторія) з питань роботи вчителя із розвитку творчих здібностей та вмінь учнів та міжпредметні зв’язки на уроках гуманітарного циклу.

 

 


 

В обговоренні прийняли участь всі члени методичної комісії. Викладач історії Вдовиченко І.В. зауважила, що одним із основних компонентів активності учнів є інтерес до пізнання. Інтереси учнів до вивчення історії визначаються такими факторами: змістом історичних курсів, методикою викладання, якістю викладу матеріалу в підручнику, віковими та індивідуальними особливостями учнів. Учитися – означає виявляти активність, спрямовану на засвоєння певних знань, вироблення вмінь, навичок. Керування учінням вимагає певної системи методів, які забезпечують повноцінну учбову діяльність, її освітню і виховну результативність.

Викладач правознавства Вдовиченко І.І. звернув увагу на активні методи навчання, які дають можливість учням відійти від стандартів мислення, стереотипу дій, розвивають прагнення до знань, сприяють виробленню характеру людини, зумовлюють розвиток всіх трьох сфер особистості: інтелектуальної, емоційної і вольової. Активні методи навчання набувають цінності ще й тому, що сприяють формуванню в учнів комплексу позитивних ділових якостей: уміння встановлювати особисті контакти і обмінюватися інформацією, переборювати протидію оточуючих, цінувати час. Учні на таких уроках вчаться чітко і переконливо викладати свої думки, бути небагатослівними, але зрозумілими.

Викладач англійської мови Польгун І.В. наголосила, що сьогодні в нашому суспільстві виникла нагальна потреба в творчих, діяльних і обдарованих, інтелектуально й духовно розвинених громадян. Тому завдання вчителя виявляти та розвивати таких учнів. Найголовніше завдання вчителя в будь – якій ситуації – створити в класі творчу атмосферу, більше того, педагог повинен розуміти психологічну сутність цього процесу. Це насамперед не насильне навчання, а заохочення до пізнання, повага інтелектуальної сили учня. Вчитель має переслідувати головну мету – забезпечення найсприятливіших умов для навчання учнів і розвитку їх творчих здібностей. Тому основною концептуальною метою в роботі вчителя є орієнтація на особистість, на формування і розвиток її творчої і пізнавальної активності. Основне завдання педагога в навчанні англійської мови полягає в тому, щоб перенести акцент з усякого роду вправ на творчу розумову діяльність учнів, що вимагає для свого оформлення володіння певними мовними засобами.

Викладач світової літератури Корнійчук Н.А. зупинилася на важливому елементі активізації пізнавальної діяльності учнів – інтелектуальній грі, зауваживши, що  учень у грі опановує двоплановість поведінки, і, безперечно готується до повноцінного сприйняття мистецтва. За своїми функціями гра тісно пов’язана з мистецтвом і має велике значення для формування особистості учнів. Якщо гру поєднати з іншими методичними засобами на уроці світової літератури, то маємо можливість активізувати навчальний процес, створити позитивну емоційну атмосферу, посилити художнє спрямування більшості традиційних прийомів навчання. У процесі гри народжується здатність нестандартно мислити, обирати оптимальний варіант з-поміж декількох можливих – і, як наслідок, набувати нових знань за допомогою вже наявного інформаційного багажу. Розвивальні інтелектуальні ігри вчать учнів користуватися вже набутими знаннями.

Голова методичної комісії Вдовиченко І.В. відмітила, що зв'язок між учбовими предметами являється відображенням зв’язку між відповідними науками, кожна з яких в своїй галузі вивчає єдиний об’єктивно існуючий матеріальний світ. В цьому випадку здійснення зв’язків між навчальними предметами відіграє дуже важливу роль в гармонічному розвитку учнів, в створенні в них цілісного, наукового, діалектико-матеріалістичного світогляду.

Маличенко О.М.  висвітлила питання міжпредметних зв’язків на уроках української мови та літератури, наголосивши, що вивчення рідної мови дуже важлива справа. Адже рідна мова – то неоціненне духовне багатство, в якому народ живе, передає із покоління в покоління свою мудрість, славу, культуру і традиції. Тому вивчення рідної мови неможливе без знання інших навчальних дисциплін. Знання між предметного матеріалу, опора на нього допомагає вчителю методично правильно організувати роботу в класі над науковою термінологією і домогтися засвоєння її учнями.

Слєсарєва В.О. викладач української мови та літератури узагальнила: використання між предметних зв’язків має навчальне та виховне значення, сприяє формуванню системи знань, розвитку логічного мислення учнів, вчить вибирати найбільш суттєве, головне і використовувати у зв’язку з вивченням нового матеріалу.

Ухвалили:

  1. Викладачам – предметникам сприяти розвитку творчих здібностей учнів, розвивати інтерес до навчання.
  2. Для гармонійного розвитку учнів, створенню в них цілісного, наукового світогляду на уроках постійно здійснювати міжпредметні зв’язки.
  3. Розробляти і проводити інтегровані уроки.

 


На даний момент 59 гостей на сайті