Засідання методичної комісії викладачів

предметів суспільно-гуманітарної  та соціально-економічної підготовки

25 квітня 2019 р. відбулось засідання методичної комісії викладачів предметів суспільно-гуманітарної  та соціально-економічної підготовки.

Повістка денна:

  1. З досвіду роботи викладача Корнійчук Н.А.
  2. Використання різних видів інформаційних джерел краєзнавчого матеріалу під час проведення уроків історії.   Вдовиченко І. В.
  3. Підсумки роботи тижня української літератури « Тобі, Тарасе, шану складаємо»   Маличенко О.М.

Слухали:

Корнійчук Н.А., викладач зарубіжної літератури.

Література має такий великий потенціал, що може допомогти у формуванні юної людини, у її самовизначенні, в усвідомленні нею моральних ідеалів і виборі життєвої позиції.

Мета моєї педагогічної діяльності – розкриваючи глибини літератури, як мистецтва слова, насамперед навчити учнів мислити, висловлювати власні думки і Їх відстоювати. Навчати розуміти світ, прагнути жити в ньому за законами добра, справедливості, любові, поваги і толерантності. Інтерактивні види навчальної форми активізують розумову діяльність учнів,сприяють зацікавленню предметом, розвивають логіку, мовленнєві уміння та навички, допомагають проявити себе. Стимулюючи активну пізнавальну діяльність учнів намагаюсь акцентувати увагу на загальні людські цінності, на особливості світосприймання духовного життя народу, його національного характеру.

Вчу учнів глибоко розуміти і оцінювати явища життя та суспільного події. Колективне оцінювання відбувається за допомогою таких методів як бесіда, диспут, дискусія, полеміка, сюжетно-рольова гра.

Процес інформатизації суспільства зумовлює й інформатизацію освіти: використання нових інформаційних технологій, орієнтованих на  реалізацію психолого - технологічної мети навчання та виховання. Готуючи уроки з використання комп’ютерних технологій, я ставлю перед собою завдання підвищити Їх ефективність, створити умови для високоякісного засвоєння навчального матеріалу, розвивати інтелектуальні, творчі здібності учня виховувати гармонійну особистість готувати учнів до життя у розвиненому інформаційному середовищі.

Я думаю що практичні навички отриманні на моїх уроках переносяться на всі сфери життя дітей та забезпечують їм розширення зон як навчальної,так і соціальності компетентності.

Вдовиченко І. В., викладач історії, поділилась досвідом роботи з використання різних видів інформаційних джерел краєзнавчого матеріалу під час проведення уроків історії.

«Мало любити свій край, його треба ще й знати»
Максим Рильський

Не можна бути громадянином своєї держави, не знаючи її витоків, традицій та звичаїв. Завдяки вивченню, використанню місцевого матеріалу учні мають змогу вийти за межі підручника, відчути історичні події, осмислити історичні процеси, «доторкнутися» до історії. А допоможуть учневі вчитель і краєзнавство – цілий арсенал ефективних форм і методів успішної навчально-виховної роботи.

На кожному уроці з історії рідного краю потрібні глибокі знання, інтерес і захопленість самого вчителя, готовність дивувати інших і дивуватися самому.  Щоб запалити, треба горіти. Запалює сумління і всебічна підготовка до уроку, емоційна щедрість учителя, його любов до своєї справи, любов до історії взагалі, а історії рідного краю – особливо.  При підготовці до уроків з історії  рідного краю  скеровую роботу учнів на самостійний пошук інформації з різних джерел і використання її на уроці.

Форми і методи навчання, які зорієнтовані на поглиблене вивчення краєзнавчих об’єктів учнями:

-  методичні схеми і рекомендації вивчення краєзнавчих об’єктів, екскурсії до краєзнавчого музею, тематичні розповіді;

-  навчально-практичні  та лабораторні роботи (з документами, архівними матеріалами з історії краю);

- зустрічі з ветеранами війни, національно-визвольних рухів, народними умільцями,  тематичні походи та експедиції;

-  лекторії, конференції, усні журнали, презентації з історії рідного краю;

-  організація книжкових тематичних виставок і занять з бібліографії краю;

-  робота з краєзнавчими текстами;

- дидактичні ігри з краєзнавства, брейн-ринги, інтелектуальні ігри, аукціони, ярмарки народних пісень, ремесел тощо.

Організація краєзнавчої роботи є обов'язковим компонентом в системі поглиблення знань учнів про рідний край.
Саме краєзнавство є безцінною скарбницею збереження історичного досвіду багатьох поколінь, всього того найкращого, що витримало випробування часом в сфері матеріальної і духовної культури.
Проведення краєзнавчої роботи включає різноманітні форми і методи позакласної роботи, які зорієнтовані на поглиблене вивчення краєзнавчих об'єктів учнями, що є важливим засобом для оновлення змісту історичної освіти.

З кожним роком все менше стає старших людей, які можуть багато розповісти, тому не треба гаяти часу, а йти до них і вчителям, і учням, щоб записати їхні спогади, щоб вивчити правдиву історію рідного краю.

Залучення учнів до краєзнавчої роботи дає можливість розвивати вміння спілкуватися з людьми, формувати активну життєву позицію підростаючого покоління, виховувати громадянина-патріота рідної землі.

Запис спогадів старожилів – це уроки мужності і мудрості для сучасної молоді.

Підростаюче покоління, яке росло і виховувалось на краєзнавчому матеріалі, не зможе бути пасивним і байдужим у житті

Маличенко О.М., викладач української мови та літератури, підсумувала роботу тижня української літератури « Тобі, Тарасе, шану складаємо» який  проходив  з 11 по 15 березня  2019 року під девізом: «Вічно живи, Тарасе!».

У  рамках тижня   було проведено ряд  заходів:

1. Віртуальна екскурсія «Т.Г.Шевченко в пам’яті народній» .

2. Радіогазети  « Факти про генія», « Шевченко на Сквирщині».

3. Літературно-музична композиція   «Це тихе сяйво над моєю  головою».

4. Хвилина дозвілля (розгадування ребусів,  кросвордів, шарад за  творчістю Т.Шевченка)                                                                                                                                                                                                                                                     5.  Брейн-ринг  « Сторінками  долі  Кобзаря». 

Заходи, які відбулися в училищі  упродовж тижня Шевченкознавства, допоможуть молодому поколінню зрозуміти та усвідомити неоціненний вклад Тараса Шевченка в зародження та розвиток української культури, мови, нашої державності.  І ще раз переконатися, що 
Поезія Шевченка – це вогник,
схожий на полум’я свічки,
що запалює душу людини…