Сквирське сільське професійне училище №9 було створене на базі реорганізованого сільськогосподарського технікуму відповідно наказу обласного управління профтехосвіти від 1 серпня 1972р. З 1 вересня за парти в училищі сіли близько 260 учнів – 9 груп, з яких три групи трактористів-машиністів широкого профілю, дві групи майстрів плодоовочівників (на базі 8-ми класів) і 4групи трактористів (на базі 10-ти класів).На посаду директора був призначений Оскілко Микола Іванович, досвідчений керівник і вмілий організатор, який мав дві вищі освіти – агрономічну і педагогічну. Заступником з навчально-виробничої роботи було призначено інженера-механіка – Крижанівського Петра Івановича, заступником з навчальної роботи – Скрипник Тетяну Григорівну (історик), заступником директора з виховної роботи Кисляна Михайла Федоровича, вченого агронома (пізніше здобув і педагогічну освіту). Головним бухгалтером була Палієнко Матрона Іванівна, завідуючим навчальним господарством – Литвиненко Микола Свиридович.До складу інженерно – педагогічного колективу ввійшла переважна більшість досвідчених викладачів технікуму: Карпань Микола Васильович – викладач овочівництва, Капань Ніна Володимирівна – викладач естетичного виховання і російської мови та літератури, Липська Клавдія Андріївна – викладач російської мови та літератури, Духнівська Надія Феодосіївна – викладач української мови, літератури та іноземної мови, Дубовенко Валентина Григорівна – викладач математики, Ровінська Лариса Федорівна – викладач фізики, Денисюк Поліна Семенівна – викладач англійської мови, Прокудін Микола Михайлович – викладач механізації, Барановська Валентина Григорівна – викладач основ агрономії, Кулак Килина Іванівна – викладач плодівництва.Першими майстрами виробничого навчання були: Ковтун С.П., Гіптенко Микола Іванович, Грищенко Михайло Іванович, Березівський Микола Григорович, Березівськой Володимир Григорович, Прошківський Анатолій Францович, Віннічук Валерій Тимофійович, Бабак Дмитро Васильович, Цвіркун Василь Леонтійович, Поліщук Леонід Кирилович. Старшим майстром було призначено Чайківського Василя Васильовича, який працював на цій посаді до 1976 року. На баланс училища перейшла вся навчально-матеріальна база технікуму: навчальне господарство, в наявності якого було до 100 га ріллі з двома фруктовими садами і ставком, машинно-тракторним парком (2 вантажні автомобілі, 1 комбайн, 2 трактори, с/г машини), дві їдальні (біля навчального корпусу і на учбовому господарстві), бібліотека з читальним залом, книжковий фонд якої був одним з найбільших у районі (зав. Бібліотекою спочатку працювала Антонечко Тамара Олексіївна, потім Брайко Людмила Миколаївна, яку змінила на цій посаді Шараєвська Лариса Леонтіївна), актовий і спортивний зали (керівником фіз. виховання був Богуцький Василь Іванович, Військовим керівником – Дубовенко Борис Григорович (приблизно 1 рік), його змінив Львутін Микола Васильович). Під лабораторії училище орендувало приміщення Депо залізничної станції, яке знаходилось на відстані до 2,5км від навчального корпусу, що створювало певні незручності. Трьох разове харчування здійснювалось за рахунок державних коштів. На вихідні учні забезпечувались пайками: маслом, яйцями, цукром, м’ясними і рибними консервами, тощо. Для місцевих учнів, що не проживали в гуртожитку і не снідали в їдальні вранці, було організовано додаткові компенсаційні сніданки: один стакан сметани з тістечками.Сироти були на певному державному утриманні. Всі учні забезпечувались робочим і парадним одягом безкоштовно.В зв’язку з реформою освіти у 1978 році, коли було створено міське управління освіти у Києві, змінилась назва і нумерація училища. Сквирське сільське професійно-технічне училище №9 стало іменуватися Сквирським професійним училищем №29. В цей час було розформоване сквирське міське училище №32 і його частина була приєднана до училища №29 з підготовкою професії: газоелектрозварник, секретар-машиністка. В колектив училища влилось частина інженерно-педагогічного колективу 32-го училища: викладачі: Левчук Лариса Петрівна, Рябоконь Т.І., майстри: Марценківська Зоя Василівна, Стовбецький Олександр Станіславович, Дем’янчук Аркадій Макарович, Гладун Михайло Петрович.З кожним роком здійснювався рух інженерно-педагогічного колективу. Прибували до навчального процесу такі викладачі як, Полубєсов В.І. (викладач механізації), Жуківська М.Ф. (математики), Решетар Т.В. (фізики), Решетар П.М. (с/г машин), Кваша М.Л. (української мови і літератури), Тимощук К.О. (хімії), Слєсарева В.О. (української мови і літератури), Куницька Н.А. (біології), Тарнавський В.І. (квітникарства), майстри виробничого навчання Верещак О.Ф., Суржик А.О., Мельничук Г.В., Віннічук В.Т. В 1976 р. старшим майстром став Ковтун Сергій Павлович.Навчально-матеріальна база з дванадцятьма аудиторіями не могла забезпечити належним чином навчально-виховний процес.
З ініціативи директора ОскілкаМ.І. було порушено питання про будівництво нового навчального комплексу (навчального корпусу, майстерень і аудиторій, котельні, гуртожитку). В 1979 році було виготовлено необхідну документацію, а 1980 розпочалося будівництво на території навчального господарства. В 1982 році Оскілка М.І. на посаді директора училища змінив Коваль Іван Тихонович. Протягом 1984 -87 років було закуплено 6 тракторів (серед них ДТ-75, Т-150, Т-150К), 2 зернозбиральних комбайни «Нива», «Колос»; нові с/г машини тощо.Врожайність с/г машин була вищою за середні показники району. З 1 вересня 1986 року училище перейшло в новий навчальний корпус. Колективу училища на чолі з Ковалем І.Т. прийшлось докласти багато зусиль, щоб ліквідувати всі недоробки будівництв, облагородити і озеленити територію комплексу.В 1992 році в результаті голосування колективу посаду директора училища обійняв Пасічник Сергій Георгійович – молодий, енергійний і далекоглядний керівник, який виявив талант організатора і вміння визначати фаховий рівень інженерно-педагогічних працівників, яким доручав той чи інший напрямок роботи. Було чітко поставлено завдання перед інженерно – педагогічним колективом підняти на значно вищий рівень навчально-виховного процесу училища в 1995 році здобуто статус вищого професійного училища. Велика заслуга в цьому інженерно – педагогічного колективу і насамперед директора училища Пасічника С.Г., заступника з навчально-виробничої роботи Середи Олексія Григоровича, заступника з навчальної роботи Скрипник Тетяни Григорівни, зав. методкабінетом Духнівської Надії Феодосіївни, старшого майстра Ковтуна Сергія Павловича, які спрямували навчально-виховничу, виробничу і методичну роботу в потрібному напрямку і досягли високої результативності.
З 1 квітня 2004 року посаду директора займає Пасічник Олександр Сергійович.Під його керівництвом педагогічний колектив працює над оновленням змісту професійної освіти, визначення її стандартів на рівні досягнень науки,техніки.
Для підвищення конкурентоздатності випускників навчальний заклад готує кваліфікованих робітників з інтегрованих професій. Диференційований підхід до підготовки кваліфікованих робітників здійснюється за умов ступеневої професійної підготовки, що зорієнтована на особистість кожного учня, молодій людині в навчальному закладі створюють всі умови для навчання, здобуття обраної професії.